- кип'ятіння
- —————————————————————————————кип'яті́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
кип'ятіння — я, с. Дія за знач. кип ятити … Український тлумачний словник
кип'ятиння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
кип'ятильний — а, е. Признач. для кип ятіння. Кип ятильний казан … Український тлумачний словник
кип'ятильник — а, ч. Прилад для кип ятіння води … Український тлумачний словник
кип'ятильня — і, ж. Приміщення для кип ятіння чого небудь … Український тлумачний словник
кипіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
кип'ятити — ячу/, яти/ш, недок., перех. і без додатка. Нагріваючи рідину, доводити її до кипіння. || Тримати, варити в киплячій рідині для надання певних властивостей. Кип ятити медичні інструменти … Український тлумачний словник
кипіння — я, с. 1) Дія і стан за знач. кипіти 1), 2). 2) перен.Бурхливий рух, діяльність. 3) чого, перен. Бурхливий вияв яких небудь почуттів … Український тлумачний словник
кипінь — пеню, ки/пень, пню, ч. 1) розм. Те саме, що окріп. 2) перен., рідко. Біла піна на воді під час її бурхливого вирування, а також кипіння … Український тлумачний словник
кип'ятиння — я, с., збірн. Біла піна, що з являється на поверхні рідини під час кипіння … Український тлумачний словник